ПРАВИЛА, ЩО ДОПОМАГАЮТЬ РОЗВЯЗУВАТИ ГЕНЕТИЧНІ ЗАДАЧІ
Правило перше. Якщо після схрещування двох фенотипово однакових особин в їхніх нащадків спостерігається розщеплення ознак, то ці особини є гетерозиготними.
Задача. При схрещуванні двох морських свинок з чорним хутром одержано потомство: 5 чорних свинок і 2 білих. Які генотипи батьків?
Згідно з першим правилом, можемо стверджувати, що морські свинки з білим хутром (гомозиготні за рецесивною ознакою) могли з’явитися у чорних морських свинок тільки у випадку, коли батьки були гетерозиготними.
Перевіримо схемою схрещування:



Р: Аа × Аа
G: А , а ; А , а
F: АА, Аа, Аа, аа
чорні чорні чорні білі
Розщеплення ознак за фенотипом 3:1, що відповідає умовам задачі.
Правило друге.
Якщо в результаті схрещування особин, що відрізняються фенотипно за однією парою ознак, отримали потомство, в якого спостерігається розщеплення за цією ж парою ознак, то одна з батьківських особин була гетерозиготною, а друга гомозиготною за рецесивною ознакою.
Задача. У мушки дрозофіли сірий колір тіла домінує над чорним. У резуль-таті схрещування сірих і чорних особин половина потомків мала сіре забарвлення, а половина - чорне. Які генотипи батьківських особин?
Перевіримо друге правило побудовою схеми схрещування:


Р: Аа × аа
G: А , а ; а
F: Аа, аа
сірі чорні
Розщеплення ознак за фенотипом і генотипом – 1:1, що відповідає умовам задачі.
Правило третє.
Якщо після схрещування фенотипно однакових (за однією парою ознак) особин у першому поколінні гібридів відбувається розщеплення ознак на три фенотипні групи у співвідношенні 1: 2: 1, то це свідчить про неповне домінування й те, що батьківські особини гетерозиготні.
Задача. При схрещуванні півня і курки, які мали строкате забарвлення пір’я, отримано потомство: 3 чорних курчат, 7 строкатих, 2 білих. Які генотипи батьків?
Відповідно до третього правила, батьки повинні бути гетерозиготними. Запишемо схему схрещування:




Р: Āа × Āа
G: Ā , а ; Ā , а
F: ĀĀ, Āа, Āа, аа
чорне строкаті біле
Розщеплення ознак за фенотипом і генотипом – 1:2:1, що відповідає умовам задачі.
Правило четверте.
Якщо внаслідок схрещування двох фенотипно однакових особин в потомстві відбувається розщеплення ознак у співвідношенні 9: 3: 3: 1, то вихідні особини були дигетерозиготними.
Задача. При схрещуванні двох морських свинок із чорним і кудлатим хутром отримано 10 чорних свинок з кудлатим хутром, 3 чорних з гладеньким, 4 білих з кудлатим, 1 біла з гладеньким хутром. Які генотипи батьків?
Отже , розщеплення ознак у гібридів першого покоління в даному випадку було близьке до співвідношення 9:3:3:1, тобто до того співвідношення , яке маємо при схрещуванні дигетерозигот між собою (А – чорне забарвлення хутра, а – біле, В – кудлате хутро, b - гладеньке ). Перевіримо це:
Р: АаВb × АаВb



G: АВ , Аb , АВ , Аb ,



аВ , аb; аВ , аb ;
F: 1ААВВ, 2ААВb, 2АаВВ, 4АаВb, 1 ААbb, 2 Ааbb, 1ааВВ, 2ааВb, 1ааbb.
ч. к. ч. к. ч. к. ч. к. ч. гл. ч. гл. б. к. б. к. б. гл.
Розщеплення ознак за фенотипом 9: 3: 3: 1.
Правило п’яте.
Якщо при схрещуванні двох фенотипно однакових особин у нащадків відбувається розщеплення ознак у співвідношеннях 9: 3: 4; 9 : 6 : 1; 9 :7; 12 : 3 : 1; 13 : З або 15 : 1, то це свідчить про явище взаємодії генів, причому розщеплення у співвідношеннях 9 : 3 : 4; 9 : 6 : 1 та 9: 7 є ознакою комплементарної взаємодії генів, а в співвідношеннях 12 : 3 : 1; 13: 3 та 15:1 — їхньої епістатичної взаємодії.
Задача. Обидва домінантних алелі мають самостійний прояв, причому фенотипи, що утворюються, однакові. У гарбузів сферична форма плоду визначається домінантними алелями різних генів — А і В. За сумісного перебування в генотипі алелів А і В форма плоду дископодібна, рослини з генотипом ааbb мають видовжений плід.
P: ААbb (сферична) х ааВВ (сферична)
F1: дископодібні (АаВb)
F2: 9 дископодібних : 6 сферичних : 1 видовжений.
В F2 спостерігаємо розщеплення, яке дане в п’ятому правилі, отже, маємо справу з комплементарною взаємодією генів.
Немає коментарів:
Дописати коментар